Гельмобальм (Фітобальзам Антипаразитарний), 200 мл

Фітобальзам «Гельмобальм» — рідкий фітокомплекс на основі двох рослинних олій холодного віджиму (гарбузового насіння та листя волоського горіха) і шести рослинних екстрактів (споришу, чебрецю, пижма, кори крушини, бруньок берези, полину гіркого). Може стати зручним доповненням до щоденного раціону для тих, хто дбає про бар’єрну функцію травного тракту та комфортне травлення. Цікавий факт: гіркота полину настільки відома, що німецька назва цієї рослини, «Wermut», дала ім’я напою вермут. Ця ж рослина стала одним з ключових інгредієнтів легендарного абсенту.

Артикул: 04/001. Продукт «Гельмобальм» є дієтичною добавкою і виготовляється згідно з ТУ У 10.8-33289849-001:2017, що вказаний на кожній упаковці продукту. Не є лікарським засобом.

Склад на 5 мл:

• олія насіння гарбуза звичайного (Cucurbita pepo) — 1725 мг
• олія листя зеленого волоського горіха (Juglans regia) — 1260 мг
• екстракт трави споришу звичайного (Polygonum aviculare) — 300 мг
• екстракт трави чебрецю звичайного (Thymus vulgaris) — 300 мг
• екстракт квітів пижма звичайного (Tanacetum vulgare) — 300 мг
• екстракт кори крушини ламкої (Frangula alnus) — 300 мг
• екстракт бруньок берези білої (Betula pendula) — 300 мг
• екстракт трави полину гіркого (Artemisia absinthium) — 115 мг

Склад на 15 мл:

• олія насіння гарбуза звичайного (Cucurbita pepo) — 5175 мг
• олія листя зеленого волоського горіха (Juglans regia) — 3780 мг
• екстракт трави споришу звичайного (Polygonum aviculare) — 900 мг
• екстракт трави чебрецю звичайного (Thymus vulgaris) — 900 мг
• екстракт квітів пижма звичайного (Tanacetum vulgare) — 900 мг
• екстракт кори крушини ламкої (Frangula alnus) — 900 мг
• екстракт бруньок берези білої (Betula pendula) — 900 мг
• екстракт трави полину гіркого (Artemisia absinthium) — 345 мг

Форма випуску: рідина, 200 мл, ±4,5%, в упаковці виробника.
Рекомендована добова порція: 15 мл.

Руки людини щодня контактують із сотнями різних поверхонь: дверні ручки, гроші, шерсть тварин, ґрунт на дачі. Дослідники нараховують на долонях сотні видів мікроорганізмів одночасно. І це звичайна частина природного балансу шкіри, а не привід для тривоги.

Традиція супроводжувати трапезу гіркими рослинами існує в багатьох культурах паралельно й незалежно одна від одної. У Італії це аперитиви перед їжею. У Франції — дижестиви після обіду, у Скандинавії — «шнапс-трави», а в українських селах здавна настоювали на горілці полин чи деревій «для смаку й духу». Ці традиції виникли задовго до того, як хімія змогла пояснити, чому саме гіркоти традиційно вважали корисними для травлення.

Вісім компонентів рецептури фітобальзаму «Гельмобальм» поєднують дві олії холодного віджиму та шість рослинних екстрактів. Олії гарбузового насіння та волоського горіха — джерело кукурбітину, юглону та ненасичених жирних кислот. Екстракти споришу, чебрецю, пижма, крушини, берези та полину додають до складу гіркоти, дубильні речовини, тимол та ефірні олії, характерні для кожної з цих рослин.

Кому може бути цікавий «Гельмобальм»

Рекомендовано до основного раціону харчування як додаткове джерело поліненасичених жирних кислот та інших біологічно активних речовин рослинного походження: кукурбітину, юглону, тимолу, ефірних олій, природних гіркот та незамінних жирних кислот. Людям, які:

• мають в сім’ї школярів чи дошкільнят, які щодня перебувають у садочках, гуртках і спортивних секціях, де через спільні іграшки та тісний контакт з однолітками природно збільшується обмін не завжди приємними сюрпризами;
• тримають вдома котів, собак чи інших свійських тварин, або за професією регулярно контактують із тваринами (ветеринари, грумери, кінологи, працівники притулків);
• люблять стейки з кров’ю, тартар, суші чи інші страви з рибою й м’ясом мінімальної термічної обробки;
• вважають за краще куштувати свіжу зелень чи ягоди просто з городу, не встигнувши їх помити;
• часто бувають на природі, на дачі, риболовлі чи в подорожах, де неминучий контакт із ґрунтом;
• усвідомлюють важливість гігієни харчування, однак через активний спосіб життя не завжди можуть дотримуватися її повною мірою.

«Гельмобальм» стане у пригоді тим, хто:

• цікавиться гіркими травами як частиною щоденного раціону;
• прагне доповнити харчування рослинними оліями холодного віджиму;
• шукає рідку форму дієтичної добавки замість капсул;
• дбає про щоденну гігієну травлення всієї родини.

Інформаційний огляд компонентів

У самій назві «Гельмобальм» можна побачити корінь «гельмо-» — від грецького «helmins» (глист, черв’як), та «бальзам» — від грецького «balsamon», яким здавна називали ароматну цілющу смолу рослин.

Олія насіння гарбуза звичайного (Cucurbita pepo)

Насіння гарбуза здавна згадують у народній практиці багатьох культур. Гарбузова олія зі Штирії в Австрії має статус захищеного географічного зазначення (PGI) у Європейському Союзі. Це один із небагатьох видів олії, чий регіон виробництва юридично захищений подібно до шампанського чи пармезану. Сам гарбуз потрапив до Європи лише після відкриття Америки. До XVI століття європейці про цю культуру взагалі не знали. Сьогодні насіння гарбуза — один із найпопулярніших перекусів в Україні, який традиційно лущать просто руками.

Олія листя зеленого волоського горіха (Juglans regia)

Волоський горіх — одне з небагатьох дерев, під кроною якого погано приживаються інші рослини. Причина — юглон, речовина з коріння та листя дерева, що пригнічує ріст сусідніх рослин; це явище в ботаніці зветься алелопатією. Здатність юглону впливати на інші живі організми зробила його предметом досліджень і в темі стану кишкової мікрофлори. Цей напрямок вивчає сучасна фітохімія. Ботанічну назву «волоський» рослина отримала не випадково: горіхи потрапляли на українські землі торговим шляхом через Трансільванію, Волощину та Молдову, а «волохами» в середньовіччі називали саме мешканців цих придунайських князівств.

Екстракт трави споришу звичайного (Polygonum aviculare)

Народна назва «спориш» походить від слова «споро» — швидко: рослина дивовижно швидко відновлюється після пошкодження пагонів. У побуті її також називають «пташина гречка», «трава-мурава» чи «гусяча трава». І це влучно, бо спориш стелиться по землі суцільним килимом навіть у витоптаних місцях, де не приживається майже ніщо інше, включно з тріщинами в асфальті. Дубильні речовини та флавоноїди, якими багата ця трава, традиційно пов’язують із темою бар’єрної функції слизової кишечника. У ветеринарній практиці спориш здавна додавали до корму свійської птиці та худоби. В українських дитячих іграх зі стеблинок споришу колись плели маленькі віночки — настільки поширеною ця трава була на кожному подвір’ї.

Екстракт трави чебрецю звичайного (Thymus vulgaris)

Наукова назва чебрецю, Thymus, походить від грецького «thymos» — мужність. У Стародавньому Римі воїни приймали ванни з чебрецем перед боєм, вважаючи, що рослина додає сміливості. Тимол — ефірна сполука, якою багатий чебрець. Її вивчають у контексті мікробного балансу травного тракту. Грецький мед із гори Гіметт, зібраний бджолами саме з квітів дикого чебрецю, цінувався в античному світі як окремий делікатес — настільки характерним і впізнаваним був його аромат.

Екстракт квітів пижма звичайного (Tanacetum vulgare)

Наукову назву пижма, Tanacetum, деякі етимологи пов’язують із грецьким «athanaton» — безсмертний.Сухі суцвіття пижма місяцями зберігають колір і форму, тому їх часто використовували в сухих букетах. У часи до появи холодильників пижмо застосовували цілком практично: свіже м’ясо обгортали його гіллям або перекладали між шматками, щоб відлякати мух і сповільнити псування. Гіркота, яку надають квіткам пижма сесквітерпенові лактони й туйон, традиційно робила цю рослину частиною гірких сумішей. Їх вживали невеликим ковтком перед їжею — саме інтенсивність гіркого смаку, а не аромат чи консистенція, тут відігравала головну роль.

Екстракт кори крушини ламкої (Frangula alnus)

Деревину крушини здавна цінували порохороби: саме з неї отримували один із найякісніших видів деревного вугілля для чорного пороху. У народній практиці кору крушини традиційно поєднували саме з такими гіркими травами, як полин чи пижмо. Цю комбінацію й сьогодні вивчають фітохіміки в контексті стану кишкового середовища. Латинська видова назва «Frangula» походить від дієслова «frangere» — ламати. Гілки цього чагарника настільки крихкі, що ламаються від найменшого дотику, звідси й біологічна назва «крушина ламка».

Екстракт бруньок берези білої (Betula pendula)

Березова кора здавна слугувала природним «папером».На ній писали грамоти, які археологи знаходять і донині — деяким з них понад тисячу років. Бруньки берези містять сапоніни й ефірні олії, чию роль у темі захисних властивостей слизової оболонки вивчають окремо. Береза також першою з-поміж дерев прокидається навесні.Соковий рух у її стовбурі починається ще до сходу снігу. Тому традиція весняного збору березового соку в слов’янських культурах завжди була символом початку нового сезону.

Екстракт трави полину гіркого (Artemisia absinthium)

В українському фольклорі полин здавна вважали одним із наймогутніших оберегів. Дівчата вплітали його у купальські вінки. А за легендою про русалок, якщо запитають «Що в руках — полин чи петрушка?», рятує лише відповідь «Полин!». У побуті сухі пучки полину також розкладали в скринях з одягом і в коморах. Його різкий запах природно відлякує міль та гризунів. Наукова назва роду, Artemisia, має дві версії походження.Одні пов’язують її з грецькою богинею Артемідою. Інші — з іменем Артемісії, цариці Карії, яка, за легендою, спорудила Мавзолей у Галікарнасі й самостійно вивчала лікарські рослини свого часу.

Застереження та протипоказання

Застереження: не перевищувати зазначену рекомендовану порцію для щоденного споживання. Не слід використовувати як заміну повноцінного раціону харчування. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Протипоказання: діти до 18 років. Індивідуальна непереносимість до компонентів продукту, вагітність та період лактації. Захворювання жовчних шляхів або печінки, кишкова непрохідність, запальні захворювання кишечника. Набрякова серцева або ниркова недостатність. Відома перехресна алергія, зокрема на рослини родини Айстрові (Asteraceae) та Губоцвіті (Lamiaceae), а також на саліцилати.

Зверніть увагу! Перед включенням добавки до свого раціону рекомендується проконсультуватися з лікарем, щоб підібрати оптимальний термін вживання та переконатися у відсутності індивідуальних протипоказань.

«Гельмобальм» є дієтичною добавкою. Не є лікарським засобом. Продукт не призначений для діагностики, терапії чи профілактики захворювань.

Спосіб застосування

Дорослим по 5 мл 2-3 рази на добу за 30 хвилин до прийому їжі.

Умови зберігання: зберігати в упаковці виробника, у сухому та захищеному від прямих сонячних променів місці, за температури від +2 °C до +25 °C та відносної вологості повітря не вище 75%.
Термін придатності: 12 місяців. Кінцевий термін споживання є номером партії та вказаний на упаковці.
Виробник: ТОВ «ГРІН-ВІЗА», Україна, м. Харків, вул. Сидоренківська, 3.