ПН-НД: 9:00-19:00

Прийом інтернет-замовлень 24/7

За даними МОЗ України спостерігається стійка тенденція збільшення кількості серцево-судинних захворювань неревматичної природи.

Все частіше зустрічаються такі захворювання як міокардит, вторинні кардіоміопатії, аритмії серця, аномалії розвитку хордального-клапанного апарату, вегетативні дисфункції.

В даний час відомо близько 100 різних захворювань, багато в чому зобов’язаних своїм походженням хронічного тонзиліту. Відсутність лікувального ефекту або нетривала ремісія при таких захворюваннях пов’язані з тим, що часто не враховується патологія глотки як причина, що провокує і підтримує пов’язані хворобливі стани інших органів і систем організму.

В останні роки, у зв’язку з підвищенням захворюваності на хронічний тонзиліт, збільшилася кількість тонзіллогенних уражень міокарда. За нашими даними, серед 225 дітей з хронічним тонзилітом у 41% з них спостерігалися ознаки ураження міокарда. Найбільш виражені зміни внутрішніх органів при декомпенсованій формі хронічного тонзиліту. Вони зумовлені дією нервово-рефлекторного, бактеріємічного, токсемічного і алергічного факторів.

Питання лікування дітей з тонзилітом, з тонзіллогенним ураженнями серця вимагають подальшого вивчення на сучасному етапі.

Призначення кардіотропних препаратів у вигляді монотерапії веде до деякого поліпшення функціонального стану міокарда. Однак, ефект такої терапії нетривалий, і перше ж загострення хронічного тонзиліту погіршує клінічну картину.
Розробка лікувальних заходів цим хворим включає в себе вирішення низки завдань: санацію мигдаликів, попередження загострень тонзиліту, кардіотрофічна терапія. Найбільш успішна санація піднебінних мигдалин – при поєднанні антибактеріальної терапії з заходами, спрямованими на відновлення стану колонізаційної резистентності мигдаликів і системного імунітету. Клінічний ефект використання сучасних макролідів становить 98,2%, тобто в 98,2% випадків відбувається ерадикація патогенного стрептокока з піднебінних мигдалин.

Для корекції змін в серці одночасно з санацією тонзил призначають кардіотрофічні препарати, вибір яких значно розширився в останні роки. Це вітаміни, вітамінні і невітамінні кофактори, препарати калію, що впливають на енергетичні процеси. Найчастіше використовують такі препарати: милдронат, кокарбоксилаза, АТФ, рибоксин та інші, в тому числі комбіновані препарати – кардонат.

В останні роки в комплексній терапії деяких захворювань використовуються ряд фітотерапевтичних засобів і біологічно активних добавок. У зв’язку з цим дуже важливим є вивчення впливу цих БАД на перебіг окремих захворювань у дітей. Для дітей з тонзиллогенною кардіоміопатією для поліпшення стану міокарда була використана біологічно активна добавка Поліензим 3, для попередження тонзиліту – Поліензим 4.

Була проведена клініко-інструментальна оцінка використання БАД Поліензим 3 і Поліензим 4 в комплексній терапії тонзіллогенної кардіоміопатії у дітей.

Під спостереженням знаходилися 30 дітей шкільного віку з хронічним декомпенсованим тонзилітом і ураженням серця по типу вторинної кардіоміопатії. Дівчаток було 17, хлопчиків – 13. Діти перебували на стаціонарному лікуванні в ДКП №5 м.Києва або проходили терапію амбулаторно в лютому – червні 2003 року. Всім дітям була проведена комплексна терапія, спрямована на санацію піднебінних мигдалин, попередження загострень хронічного тонзиліту, поліпшення стану міокарда. На етапах терапії послідовно використовували БАД Поліензим 3 і Поліензим 4.

Проведене дослідження виявило позитивний вплив на загальне самопочуття і стан мигдалин у всіх дітей. При цьому зменшилися і зникли симптоми інтоксикації, слабкість, млявість, головний біль, покращився апетит. Одночасно у всіх дітей зменшилися і зникли місцеві ознаки хронічного тонзиліту. Мигдалики зменшилися в розмірах, зникла гіперемія тонзил, зменшувалися прояви регіонарного лімфаденіту.
Відмічена статистично достовірна позитивна динаміка клінічних симптомів ураження серцево-судинної системи у дітей, що спостерігалися. За даними інструментальних методів дослідження, використання поліензимів протягом трьох тижнів поліпшило функціональний стан міокарда лівого шлуночка.
На подальшому етапі з метою попередження загострення хронічного тонзиліту у 22 дітей використаний БАД Поліензим 4, з огляду на його відновлювальну дію на імунну систему. У спостереженні від 1 до 3 місяців тільки у двох дітей спостерігалося загострення хронічного тонзиліту на тлі респіраторної вірусної інфекції. Необхідно більш тривале спостереження за дітьми, які приймали Поліензим 4, важливим в цьому плані є імунологічний контроль.

При застосуванні запропонованої схеми лікування вторинних тонзіллогенной поразок міокарда з включенням БАД серії Поліензим 3 і Поліензим 4 спостерігався позитивний клінічний ефект з боку тонзил і стану серцево-судинної системи. Позитивні зміни з боку серця підтверджувалися результатами електрокардіографічного і ехокардіографічного дослідження в динаміці спостереження.

Все вище наведене дозволяє рекомендувати БАД Поліензим 3 і Поліензим 4 в комплексній терапії хронічного тонзиліту і пов’язаної з ним вторинної кардіоміопатії.

Ю. В. Марушко, доктор мед. наук, професор,

В. М. Сонькин, головний лікар ДКЛ № 5 м.Києва, заслужений лікар України

Джерело: Результати перевірок і застосування БАД Поліензим в клінічній і практичній медицині.

Залишити відгук